• Сучасна лінгвістика: Лінгвістичні парадигми країн Сходу

1978 р. в Київському університеті ім. Т.Шевченка захистив кандидатську дисертацію на тему «Психолінгвістичні механізми сприйняття ієрогліфічних знаків».

1996 р. в тому ж університеті – докторську дисертацію на тему «Формально-змістові взаємозв’язки елементів сучасної ієрогліфічної писемності».

Протягом вересня 1987 – червня 1988 рр. проходив наукове стажування за темою докторської дисертації при кафедрі класичної китайської філології Нанкінського педагогічного університету (КНР).

Із 2012 року працює на посаді професора Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

Семантико-графічна система китайської ієрогліфічної писемності; Українська орієнталістика; Науково-технічне та культурноге співробітництво з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону

Видатний український сходознавець, японознавець, доктор філологічних наук, професор; спеціаліст з ієрогліфічного письма та японської мови.

Дисертація (доктор філологічних наук): «Формально-змістовний зв'язок між елементами сучасного ієрогліфічного письма».

Один з перших дослідників на пострадянському просторі, який вивчав питання семантичного та графічного письма японської та китайської мов.

Головний редактор наукового журналу «Українське сходознавство», керівник наукової школи «Японське суспільство: походження-історія-сучасність» та «Школа Конфуція».

У перші роки незалежності України був на передовій українсько-японських відносин у культурній та освітній сферах. Він заклав основу для майбутніх науково-технічних зв'язків між Україною та Японією. За ініціативи В. Резаненка було засновано Українську асоціацію ділового співробітництва з Японією в галузі науки і техніки (UNITI). Це була перша громадська організація, метою якої був розвиток українсько-японських відносин. Членами цієї організації були провідні науково-дослідні інститути Академії наук, вищі навчальні заклади та відомі вчені та техніки.

Завдяки професору Резаненку було встановлено українсько-японські контакти між вченими, зокрема з Осакським університетом, Кіотським університетом, Токійським технологічним інститутом, Ібаракійським університетом, Нагоїйським університетом, Гуммським університетом, Ніїґатським університетом та іншими. Під керівництвом професора Резаненка в Україні було проведено перші наукові конференції з японознавства.