ПРО НАС

Київський університет імені Бориса Грінченка є визнаним центром сходознавчих студій в Україні й світі та має однин із найпотужніших колективів фахівців-сходознавців. Професорсько-викладацький склад освітніх програм «Мова і література (японська)» та «Мова і література (китайська)» налічує 30 викладачів, з них - 7 носіїв китайської та японської мов. Викладачі Університету мають досвід роботи в дипломатичній сфері, органах виконавчої влади, громадському секторі, представництвах іноземних компаній в Україні, роботи в приватних компаніях в Китаї та Японії, завдяки чому наші студенти отримують саме ті знання, які потрібні в сучасному світі.

Згідно із рішенням Вченої ради Київського університету імені Бориса Грінченка у складі Університету з 01 вересня 2022 року утворено Факультет східних мов, до складу якого увійшли кафедри: японської мови і перекладу, китайської мови і перекладу, кафедри східної культури і літератури. Таким чином, Університет докладає ще більших зусиль для розвитку сходознавчих студій в Україні, розширення освітньо-наукових та культурних зав’язків із країнами Сходу. Крім того, навчання на окремому факультеті східних мов відкриває принципово інші можливості для самореалізації та професійного розвитку наших студентів, ще більше розширює їх можливості для навчання закордоном за програмами академічної мобільності.

 

СТРУКТУРА

На базі  Університету здійснюють свою діяльніcть Центр японської мови і культури та Клас Конфуція Київського університету імені Бориса Грінченка, завдяки чому наші студенти мають можливість проходити стажування у провідних навчальних закладах Японії та Китаю. При Університеті функціонує також єдиний на теренах України спеціалізований дослідницький Центр китаєзнавчих досліджень (спільно із Китайською академією соціальних наук). Здійснюють свою діяльність наукові школи професора В. Резаненка "Школа Конфуція" та "Японське суспільство: джерела-історія-сучасність". На постійній основі функціонують розмовні клуби з китайської та японської, які об'єднують студентів різних спеціальностей, надають їм можливість спілкуватися безпосередньо з носіями мов.

 

ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ

Щотижня наші студенти мають від 10 до 14 практичних занять зі східної мови, що є найбільшим показником серед усіх закладів вищої освіти в Україні, які забезпечують викладання східних мов. На всіх курсах викладають досвідчені носії мови. Інтенсивне навчання у поєднанні із заняттями із досвідченими викладачами приносить свої результати — наші студенти, які починають вивчати східні мови на першому курсі "з нуля" після року навчання успішно складають кваліфікаційні іспити з японської та китайської мов та активно беруть участь у програмах академічної мобільності. Про ефективність наших підходів у навчанні свідчить і той факт, що два роки поспіль команда нашого університету посідає перше командне місце на Всеукраїнському конкурсі перекладів з китайської мови.  

Крім того, наші студенти не лише опановують мову і літературу країн Сходу, але й вивчають міжнародні відносини, політику й економіку країн Азії, отримують практичні знання ведення ділових переговорів. Мають можливість брати участь у зустрічах із досвідченими дипломатами, керівниками дипломатичних місій України закордоном.

 

ІНТЕРАКТИВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПРОСТІР

Київський університет імені Бориса Грінченка піклується про те, щоб наші студенти навчалися у найкращих умовах. Навчальні аудиторії  Університету оснащені інтерактивними сенсорними дисплеями, смарт-дошками та сучасною комп'ютерною технікою. Кафедра східних мов і перекладу у своєму складі має передовий лінгафонний кабінет, сертифікований для складання кваліфікаційних іспитів HSK та HSKK, зі спеціальними гарнітурами та спеціалізованим програмним забезпеченням Nibelung  — для максимально ефективного оволодіння східними мовами нашими студентами.

 

МІЖНАРОДНІ КОНТАКТИ

Університет має широку мережу партнерських угод із університетами та науково-дослідними інститутами Японії та Китайської Народної Республіки, завдяки чому наші студенти мають можливість проходити мовну практику закордоном;  Київський університет імені Бориса Грінченка активно співпрацює та розвиває співпрацю з дипломатичними представництвами, урядовими та приватними установами країн Сходу, що дає змогу нашим студентам завжди бути в епіцентрі міжнародних подій, брати участь конференціях, форумах. На постійній основі відбуваються гостьові лекції відомих дослідників з Китаю та Японії.

 

АКАДЕМІЧНА МОБІЛЬНІСТЬ

Активне провадження Університетом системи електронних курсів на платформі Moodle дозволяє нашим студентам не перериваючи навчання в Університеті проходити мовне стажування закордоном протягом одного семестру або навчального року. Так, лише за останній навчальний рік десятки студентів китайської та японської філології без перерви у навчанні пройшли стажування в Японії та Китайській Народній Республіці.

 

МІЖНАРОДНЕ ВИЗНАННЯ ТА ПІДТРИМКА 

Київський університет імені Бориса Грінченка є єдиним навчальним закладом України, який є дійсним членом Всесвітньої асоціації китаєзнавчих досліджень (Пекін, КНР);  у 2018 році професор кафедри східних мов і перекладу В. Резаненко від імені Імператора Японії був нагороджений найвищою нагородою Японії – Орденом Вранішнього Сонця. Професор Університету Микола Кулініч у 2006-2013 роках був Послом України в Японії. Почесними професороми є мер міста Кіото (Японія) пан Дайсаку Кадокава та Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії Сергій Корсунський. У лютому 2019 року Надзвичайний та Повноважний Посол КНР в Україні пан Ду Вей нагороджений орденом Бориса Грінченка. У червні 2021 року Університет став першим закладом вищої освіти, який відвідав новопризначений Посол КНР в Україні пан Фань Сяньчжун. У 2018 році при підтримці Посольства КНР в Україні був заснований перший в Україні Центр китаєзнавчих досліджень, координатором якого від китайської сторони є депутат Всекитайських зборів Народних Представників, віце-президент Китайської академії соціальних наук – академік Лі Пейлін. У 2019-2021 рр. за вагомий внесок у розвиток китаєзнавства та успіхи в оволодінні китайської мови п’ятеро викладачів та семеро студентів були нагороджені Премією Посла КНР в Україні. У 2020-2021 роках дев’ять студентів Університету стали призерами Всеукраїнського конкурсу художніх перекладів з китайської мови, здобувши два роки підряд перше командне місце серед закладів вищої освіти України. У 2018-2019 роках двоє викладачів кафедри відзначені преміями Київського міського голови за особливі досягнення в науці. 

 

ТВОРЧЕ НАВЧАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

Індивідуальний підхід до кожного студента - головна особливість Київського університету імені Бориса Грінченка та нашої кафедри. Ми робимо основний акцент на те, щоб наші студенти окрім якісним знань мали творче навчальне середовище для розвитку креативної та гармонійної особистості. Про це свідчать успіхи та досягнення наших студентів за останній рік - Андрій Михайлюк (японська філологія) протягом 2018-2019 рр. очолював Студентську Раду інституту філології; Олександра Лихота та Маргарита Постолюк (китайська філологія) стали лауреатами І Всеукраїнського конкурсу популярної китайської пісні; Ніна Джиджора (японська філологія), секретар наукового товариства студентів та аспірантів Інституту філології, стала дипломантом конкурсу промов японської мови серед країн ГУАМ у м. Баку (Азербайджан); Олена Гендзьора стала переможцем (І місце) Всеукраїнського конкурсу художніх перекладів з китайської мови та стипендіатом Уряду Китайської Народної Республіки; Олександра Коцюба та Ольга Брижик стали призерами (ІІІ місце) Всеукраїнського конкурсу художніх перекладів з китайської мови; Анастасія Соколова, Олександра Лихота та Маргарита Постолюк (китайська філологія) отримали Першу премію Надзвичайного та Повноважного Посла КНР в Україні за особливі успіхи у вивченні китайської мови. Сергій Мазнєв (японська філологія) став переможцем Всеукраїнського конкурсу наукових робіт з прикладної лінгвістики; Бідна Вікторія (японська філологія) стала переможницею конкурсу "Міс Інституту філології" та Віце-міс Університету, а студенти Андрій Береговенко та Олег Мойса (японська філологія) стали Містером та Віце-містером Університету. Діана Розпотнюк та Анастасія Соколова стали переможцями Всеукраїнського конкурсу есе з китайської мови (2021 рік).