Студенти-китаїсти ФСМ відвідали лекцію з китайського живопису та презентацію в’єтнамської гравюри

02 березня 2026 року | Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, м. Київ

Студенти-китаїсти 1 і 2 курсів Факультету східних мов відвідали надзвичайно цікаву лекцію провідної наукової співробітниці, експертки з китайського живопису Марта Логвин у стінах Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Захід став важливим кроком у поєднанні теоретичного навчання з безпосереднім знайомством із мистецькими пам’ятками Сходу.

Учасники

У заході взяли участь:

• студенти-китаїсти 1 і 2 курсів ФСМ;

• куратори академічних груп — Цимбал С.В. та Ільницька М.Б.;

• лекторка — Марта Логвин;

• завідувачка відділу АТР Інституту сходознавства — Вікторія Мусійчук.

Суть події

Зустріч була присвячена багатозначному образу жаби в культурі Сходу. Лекторка розповіла про легенду, за якою богиня Місяця Чан’е, потрапивши до місячного палацу, перетворилася на жабу як покарання за випитий еліксир безсмертя, а також пояснила, чому ця версія міфу не стала домінантною в китайській традиції.

Окрему увагу приділили постаті Лю Хая (VII–X ст.), який, за переказами, перетворив свого заздрісника на трилапу жабу — істоту, що шукає скарби. Саме трилапа жаба згодом стала символом багатства й удачі в китайській культурі. Водночас жаба входить до п’ятірки «п’яти отруйних істот» у традиційних віруваннях, що підкреслює амбівалентність цього образу та складність східної символіки.

Студенти також відвідали презентацію виставки в’єтнамської народної гравюри, яку представила Вікторія Мусійчук. Експозиція розкриває традиції В’єтнаму, зокрема святкування Нового року, особливості гравюр із тисненням та їхню символіку. Серед образів — свиня як знак достатку, короп як символ сімейного благополуччя, танцюючий павич як уособлення миру. Особливо зворушливою була легенда про ропуху, яка під час Великої посухи наважилася звернутися до Верховного правителя й випросити дощ для людей, ставши символом сміливості та рішучості.

Результати та значення

Такі зустрічі поглиблюють знання студентів з історії та культури Китаю й В’єтнаму, сприяють формуванню міжкультурної компетентності та розумінню світоглядних особливостей народів Східної Азії. Для Факультету східних мов це важливий елемент практико-орієнтованого навчання та співпраці з провідними культурними інституціями України.

Інтеграція академічного навчання з музейним простором сприяє реалізації принципів якісної та доступної освіти, розвитку культурної обізнаності та збереженню нематеріальної спадщини, що відповідає глобальним освітнім і культурним орієнтирам сталого розвитку.

Внесок у реалізацію Цілей сталого розвитку

Захід сприяє реалізації Цілі сталого розвитку 4 «Якісна освіта» через розширення освітнього простору та залучення студентів до культурно-мистецьких практик, а також підтримує Ціль 11 «Сталий розвиток міст і спільнот», популяризуючи культурну спадщину та музейні ініціативи.

Подальші кроки

Факультет східних мов і надалі підтримуватиме співпрацю з музеями та науковими установами для забезпечення комплексної підготовки фахівців-сходознавців.