Життя в Японії Олександри Матєвої

 ЖИТТЯ В ЯПОНІЇ ОЛЕКСАНДРИ МАТЄВОЇ

Ще одна наша студентка — Олександра Матєва, що проходить навчання в Японії за програмою міжнародного обміну, поділилась своїми враженнями про такий незвичний досвід життя в Японії.

photo 5452115748962034673 y"Вітаю!

Найважче для мене у перебуванні в Японії виявилося звикнути до часового поясу, вже 3 тижні минуло, а я все ще не можу лягти спати раніше другої години ночі. Також все ще не можу звикнути до їх цін, особливо за проїзд. Тут наче і дешево, але ти заходиш в магазин, купляєш все що бачиш (бо у нас такого немає і все хочеться спробувати) і потім "опа!" і в тебе мінус гроші, і мінус гроші, і мінус гроші. Насправді ми поки не були багато де, але що я можу сказати: для мене деякі місця виявились переоціненими, на жаль, особливо Шібуя, я дещо очікувала іншого. Також, коли ми поїхали до океану в Калакуру, весь пляж і вода в океані виявились брудними. Але загалом тут прикольно, японці дуже добрі та милі люди, допоможуть навіть якщо не розуміють що ти від них хочеш. А ще, такий мінус — тут ніде на вулицях нема сміттєвих баків, ти просто все сміття носиш з собою додому.

Щодо навчання: ми тільки тиждень провчились, але всі сенсеї тут дуже милі! Мене спершу трішки вибило з колії те, що вони говорять лише японською і все пояснюють лише японською, бо ми лише щойно потрапили до Японії й це дуже не звично, але до цього просто треба звикнути, це дає крутий потенціал. Подобається, що тут японська поділена на рівні й протягом тижня ти можеш обрати собі той, який тобі комфортний. А ще можна прибрати пари на які ти не хочеш ходити.

Цікаві ситуації..: взагалі їх було багато... Пам’ятаю, як якісь японці нас фотографували на станції метро. О, ще було прикольно, коли ми пішли на шопінг в район Шібуя і я взяла поміряти кофтинку. Консультанка побачила мене в ній, підійшла до мене, все мені почала поправляти, потім обсипала компліментами, сказала що я була створена для цієї кофтинки й звісно, я придбала цю річ. Спочатку було дуже страшно якось контактувати з людьми тут (ми тут живемо в гуртожитку де купа іноземців), а зараз вже нормально та звично. Тепер, коли я ходжу в магазин, то спокійно розраховуюсь не на касі самообслуговування. Загалом, тут круто!

Я б не залишились тут жити до кінця життя, а от на деякий час - просто супер. Поки ще звикаємо і вивчаємо щось нове. (але за маминою пюрешкою я дуже сумую… Японська їжа — чудова, але якщо ви не любите морепродукти (а я не люблю) то вам не дуже сподобається)

 

  • Головна
  • Інформація
  • Про Факультет
  • Ресурси
  • Структура