ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ «ПРОБЛЕМИ АКАДЕМІЧНОЇ ТРАНСКРИПЦІЇ ЯПОНСЬКОЇ МОВИ»
10 грудня 2024 року у Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка в Залі Вченої ради імені Віктора Огнев’юка та у форматі відеоконференція на платформі Meet відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Проблеми академічної транскрипції японської мови» - захід, який вперше в Україні об’єднав провідних японознавців України та Японії, викладачів японської мови із провідних закладів вищої освіти України, перекладачів, дипломатів, видавців художньої літератури з японської мови, здобувачів освіти із ЗВО Японії та України.
Із вступним словом до учасників круглого столу звернувся Іван Семеніст, декан Факультету східних мов Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, доцент; Оксана Асадчих, Голова Всеукраїнської асоціації викладчів японської мови, професор кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор педагогічних наук, професор; Михайло Вінтонів, завідувач кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва, доктор філологічних наук, професор; Марія Бойко, голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Факультету української філології, культури і мистецтва, старший викладач кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор філософії.
На пленарному засіданні виступили:
• Дмитро Москальов, завідувач кафедри східної культури і літератури, доцент кафедри японської мови і перекладу Факультету східних мов Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук, доцент: «Транскрипція японських слів засобами української мови: історія питання і актуальний стан».
• Ірина Олешко, директорка видавництва «Nasha idea»: «Важливість використання питомо української системи транскрипції в сучасних перекладах японських творів в умовах російсько-української війни: позиція видавця».
• Ігор Дубінський, вільнопрактикуючий перекладач, автор численних перекладів з японської, англійської, польської, португальської, італійської мов: «Українська транскрипція японських слів та її уніфікація».
• Ольга Сілівра, перекладачка видавництва «Nasha Idea»: «Узгодження систем транскрипції японської мови з українським правописом і фонетичною системою. ретроспектива трансформації транскрипційних систем».
• Максим Вакуленко, вчений секретар Інституту проблем штучного інтелекту МОН та НАН України, доктор філологічних наук: «Фонетичні зауваги щодо практичної транскрипції японських слів української мовою».
• Тетяна Дементьєва, викладачка кафедри корейської і японської філології Факультету східної і слов’янської філології Київського національного лінгвістичного університету: «Про українську традицію транскрипції японських слів у працях "Східного світу" й української діаспори: підходи поколінь Ф. Пущенка (1920-ті), А. Діброви (1940-ві) й І. Шанковського (1960-ті)».
• Валерія Єльцова, Анастасія Гулевець, Євгеній Дзюба, Марія Бугера, здобувачі освіти ОП «Мова і література (японська)» Факультету східних мов Київського столичного університету імені Бориса Грінченка: «Огляд використання системи японського транскрибування в науково-дослідній діяльності студентів-японознавців».
• Андрій Накорчевський, доктор філософії, незалежний дослідник і перекладач, співробітник компанії Марубені Корпорейшн (1991-1995), професор японської культури та мови в Університеті Кейо (1995-2000), запрошений лектор Університету Васеда (Японія): «Проблеми практичної транскрипції японської мови».
Робота круглого столу продовжилась у форматі дискусійної панелі модератором якої виступив декан Факультету східних мов Іван Семеніст.
Загалом, на круглому столі було закцентувано увагу на трьох основних напрямах: проблема відсутності єдиної системи транскрипції: необхідність стандартизації, труднощі із записом власних назв, розбіжності підходів; вплив системи Поліванова на українське японознавство: спотворення звучання, складнощі адаптації до української мови, проблеми несвідомого використання; шляхи до затвердження національної системи транскрипції: переваги точного звучання, аналіз існуючих підходів, кроки до впровадження.
